Залізці

imgp5480.jpgПерша згадка про поселення датується 1483 роком, коли тут був побудований Антоніївський костел, що лежить нині в руїнах. Історія розвитку містечка типова для багатьох приватних поселень краю. В 1516 році польський король Сигізмунд І подарував село (надавши йому статус містечка) воєводі М. Каменецькому. На широкій високій заплаві ріки новий власник зводить оборону фортецю – замок. Поселення, що утворилось біля його стін (на правому березі ріки) стали називати Новими Залізцями, на противагу Старим imgp5483.jpgЗалізцям, що розташовувалася на протилежному березі Серету. В 1520 році містечко отримує магдебурзьке право, що сприяло розвитку ремесел і торгівлі. Як стверджують історики, у Залізькому замку в 1604 році Лжедмитрій за підтримкою короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ і тодішнього власника резиденціі князя Костянтина Вишневецького готував похід на Москву. В 1675 році Залізький замок , в якому зіimgp5519.jpgбралися всі городяни, витримав турецьку облогу, але саме місто і весь врожай в окрузі був знищений. Під час Північної війни (в 1705 – 1712 рр.) Залізці не один раз грабували шведи, а під час Першої світової війни замок був сильно зруйнований і потім не відновлювався.
Замок за свою історію кілька разів перебудовувався (особливо грунтовно наприкінці XVI ст. і в першій половині XVIII ст.). Його споруди побудовані з місцевого пісковику і вапняку. Це була регулярна близька в плані до квадрата фортифікація, захищена високими мурами і кутовими чотирьох`ярусними вежами. В`їзд до замку проходив по imgp5495.jpgдамбі, що перегороджує ріку, через північні ворота із звідним мостом. Твердиню оперізували земляні вали і заповнені річковою водою рови, що виконували роль додаткових укріплень. Дотепер збереглася невелика частина західних мурів, що піднімаються на висоту одного поверху, склепінні підвали палацу (що формував південну сторону замкового двору) і північна частина замку – найважливіший рубіж оборони. Ця частина комплексу представлена казематами нижнього ярусу спочатку двох`ярусного будинку з арковим проїздом головних воріт, а також кутовою, неправильною в плані п`ятигранною вежею, наземна частина мурів якої збереглася до рівня першого поверху. У підвальний ярус вежі, перекритий півциркулярним склепінням, веде з двору замка вузький довгий коридор, влаштований між казематами і сполучений з ними.

imgp5488.jpgimgp5492.jpgimgp5494.jpgimgp5497.jpgimgp5499.jpgimgp5509.jpgimgp5511.jpgimgp5514.jpgimgp5515.jpg

Написати коментар