Мапа

Вишгород

Вишгород виник у Х ст. у 15 км вище Києва, на високих пагорбах правого берега Дніпра, біля важливої переправи на торгівельних шляхах. Із самого початку будувався як місто-фортеця, яке було оточене потужними дерево-земляними укріпленнями: валами, ровами, ескарпами. У місто вели три дороги: зі сходу - з долини Дніпра і перевозу; з півдня - з Києва; з півночі - з Поліського шляху.

За часів Ярослава Мудрого Вишгород стає значним духовним центром Русі. З 1020 р. в ньому перебували останки перших святих мучеників - князів Бориса і Гліба.

Ярославичами (в 1072 р.) був збудований дерев’яний храм св. Бориса і Гліба. Онуки Ярослава: Святополк, Володимир Мономах та чернігівський Олег Святославич в 1115 р. побудували великий кам’яний собор-мавзолей та оздобили поховання князів золотом і коштовностями. За розмірами це був найбільший храм на Русі.

У ХVІІІ ст. Вишгород - звичайне київське село, де мешкало в 47 хатах 228 душ селян (1787 р.). Таким Вишгород залишався і в середині ХІХ ст., коли протоієрей М. Сікачинський за проектом відомого архітектора Костянтина Тона побудував на фундаментах давнього Борисоглібського собору цегляну церкву з дзвіницею та церковно-приходську школу.

Епоха капіталізму прийшла у Вишгород разом із цегляними заводами Л. Черноярова, Ф. Березовського та найманою працею. Головною продукцією була вогнетривка цегла - межигірка. Більшість працюючих на заводах - із сусідніх губерній. У невеликій кількості працювали вишгородці і на Межигірській фаянсовій фабриці, яка діяла до 1885 р. і була відома своїм якісним фаянсом, що поставлявся навіть на імператорський стіл.

У повоєнну епоху місто знову звелося на ноги, завдяки будівництву велетня гідроенергетики - Київської ГЄС, - однієї з найбільших на той час електроцентралей Європи. Вишгород спочатку став києво-комсомольським селищем енергетиків, а потім і містом, центром Вишгородського району.

Київське море