Великі Межиричі

Межирічі були засновані ще до 1544 року, в якому вони згадуються вперше як власність князів Корецьких. В кінці XV століття тут був побудований укріплений замок. Великі Межирічі отримали статус міста в 1590 році.

В серпні 1648 році містечко було визволене козацьким військом. Протягом 1648-1649 року Межирічі було сотенним містечком Волинського полку. У 1651 році містечко переходить у власність Любомирських. Коли на початку 1657 року українські війська опанували східну частину Волинського воєводства, Межирічі стали полковим містом відновленого Волинського полку. Волинським полковником був тоді Іван Тарновський. У 1658 році у Межирічах розпочалися україно-польські переговори про припинення війни. 1662 року містечко тримав у заставі Павло Тетеря, проте Межирічі були дуже поруйновані польським військом, і Тетеря уступив цю заставу Степану Чарнецькому. За Домініка Єжи Любомирського в містечку з’являється колегіум ордену піарів і в 1702 році будується кам’яний храм святого Антонія.

В 1773 році овруцький староста Ян Стецький, зводить палац. Тадеуш Чацький в першій половині 19 століття з колегіума піарів утворив гімназію. Закрили гімназію в 1832 році.

Костел Святого Антонія ордену піарів.

Побудований у 1702-1725 роках (архітектор Войцех Ленартович) на кошти тодішнього володаря села Єжи-Домініка Любомирського, старости краківського. Будівничий - Войцех Ленартович, автор-архітектор костелів у сучасних Угневі та Новоукраїнці. Будівництво тривало у 1702 - 1723 poкax. Вибудований в індивідуальному стилі Ленартовича з грою різновеликих об’ємів, кожний з яких має свій, бароковий за характером фронтон.

Палац Стецьких.

Побудований у 1789-1793 роках. Архітектор Доменіко Мерліні. За переказами, садибу Ян Стецький отримав, вигравши в карти у в 1773 році. Колись на її місці буда невелика фортеця. Руїни фортеці розібрали, використавши залишки як будівельний матеріал.

Дивом збережений (як і інтер’єри) використовується як дитячий інтернат. За палацом збереглися залишки пейзажного парку.