Седнів

 Сучасний Седнів згадується в Іпатіївському литопису під 1068 роком як містечко Сновськ. Тут розташовані залишки родового маєтку козацької родини Лизогубів. Історія знаменитого старшинського роду починається з XVII століття й налічує чимало героїчних та трагічних сторінок. Від кам`яниці Лизогуба відкривається чудова панорама річки Снов.

Воскресенська церква, зведена у 1690 році як усипальня колишніх господарів Седнева. У 20 – х роках XX ст. у криптах церкви були знайдены так звані “седнівські мумії” – добре збережені залишки поховань XVIII – XiX ст.

Ще на сновських схилах височить оновлена дерев`яна Георгіївська церква, збудована у 1747 році в стилі української монументальної архітектури.

Окрім сакральних споруд цікаво оглянути старий парк при садибі Лизогубів, де є дерево Кобзаря (як відомо, Седнів  Тарас Григорович відвідував у 1846 та 1847 рр.), та альтанка Л. Глібова. Байкар приїздив до маєтку у 1859 році, тут він написав вірш “Журба”.