Острог

За припущенням, назва міста виводиться від фортеці, що постала за часів Київської Русі на горі над річкою Вілія. Перша згадка про місто датується 1100 роком. З 1199 року воно входило до Галицько-Волинського князівства. Найкращі сторінки його мнувшини пов`язані з ім`ям князя Василя-Костянтина Острозького. Завдяки меценатській та державній діяльності князя, місто громадило навколо себе найкращі уми тогочасної України та Європи. Культурна столиця-так називали це місто. У 1576 р. тут постала слов`яно-греко-латинська академія. Завдяки діяльності академії, українці органічно долучились до системи загальноєвропейської освіти. Тут давньоукраїнською мовою було видано «Острозьку біблію» та перший повний переклад Святого Письма.
В першій половині 17 ст. рід Острозьких із майже містичною швидкістью зійшов нанівець, а решти нащадків покатоличились. Після смерті Костянтина маєток перейшов до його племінника Домініка Заславського. Воєнні лихоліття 17 ст. перервали діяльність академії та перетворили Острог на провінцію. У 1793 році місто попало під владу Росіїської імперіі, а 1920 році кордони поділили настільки невдало, що частина передмістя опинилась під «совєтами», а решта в Польщі.

Фотеця розташована на природній горі висотою 20 метрів і оточена глибокими рвами. Є припущення, що її започатковано ще в 13 ст. і вона була власністю Федора Острозького. Уже за часів його наступника Данила Острозького, що разом із старостою Дашком розгромив на Волині війська Казимира Великого, до замку добудували Муровану вежу (1386 р.). Острозькі – прямі нащадки Рюриковичів, були надзвичайно богатим та впливовим родом. Князь Василь – Костянтин Костянтинович (1526-1608) в 1572 р. був кандидатом на польський, а в 1598 р. і на московський престоли.

Поряд з Мурованою вежею височиють рештки Нової башти (Круглої) збудованої у 16 ст.

Богоявленська церква. Її фундатором вважають князя Василя Федоровича Острозького. У 1886-1891 рр. святиню відновили в провізантійському стилі (арх. Базилевський).

Будівля Острозької академії зведена в другій полвині 18 ст. як монастир капуцинів. Будівельні роботи проводили на кошти старости С. Лубковського, а потім Ф. Малинського (арх. П. Фонтана та К. Вальсолді).

Фотогалерея

По материалам путеводителя “Автомобильная прогулка по Украине”.