Новгород-Сіверський

Вперше Новгород-Сіверський згадується у літературній праці князя Володимира Мономаха “Повчання дітям” (XII ст.). Проте прикордонна руська фортеця постала значно раніше – як свідчать археологи, десь близько X ст. Наприкінці ХІ ст. місто стало столицею Сіверського князівства. Княжа резиденція знаходилась на території дитинця, залишки якого зараз можуть зацікавити тільки вчених. Проте є пам`ятка княжої доби, що відома надзвичайно широкому загалу – це давньоруський епос “Слово о полку Ігоревім”, головною дійовою особою якого виступає новгород-сіверський князь Ігор Святославич. У 1185 році він організував спільний похід на половецькі загони хана Кончака, що часто грабували руські міста. На відміну від попереднього (1171 р.) та наступного (1191 р.) походів означена воєнна компанія пройшла невдало – майже все княже військо полягло біля річки Каяли, а самому князеві ледве вдалося втекти з половецького полону. Талановита оповідь яскраво змалювала як характери, так і почуття головних героїв – Ігоря, його дружини Ярослави, сина Володимира, одруженого з донькою ворога, князів соратників та ін. Зараз у місті на території Спасо-Преображенського монастиря діє історико-культурний заповідник “Слово о полку Ігоревім”. Архітектурне рішення розташованого на узвишші Спасо-Преображенського монастиря (XIV-XIX ст.) є прикладом середньовічного комплексу оборонного типу – з баштами, мурами та брамами. Головний храм монастиря було зведено у 1796 р. за проектом італійського зодчого Д. Кваренгі.

В центрі Новгорода розташовано ще кілька пам`яток минулих століть: торгові ряди (XVII ст.), що й сьогодні використовуються за призначенням, Миколаївська церква (1760 р.), чоловіча гімназія (1844 р.), де вчились М. Максимович, М. Кибальчич, К. Ушинський, Тріумфальна арка (1787 р., арх. Д. Кваренгі) була збудована до приїзду російської імператриці Катерини II.