Нiжин

Ніжин – місто з понад 800 – літньою історією. Він згадується в літописах ще як Нежатин та Уненеж. Переживши татаро-монгольську навалу, з 14 ст. воно почергово входило до складу Великого князівства Литовського та чернігово - сіверських земель Москви. У першій чверті 17 ст. тут запанувала Польща. У 1625 році Ніжин отримав магдебурзьке право. В 1648 – 1657 рр. постав Ніжинський козацький полк. У червні 1663 р. тут пройшла знаменита «Чорна рада» (за участю «черні») українського та запорозького козацтва. Тоді понад 40 тис. козаків обрали нового гетьмана – Івана Брюховецького, а його конкурентів – полковників В. Золотаренко та Я. Сомка було вбито.
Миколаївський собор(1658 - 1668) збудований у стилі раннього українського бароко на гроші козацької родини І. та В. Золотаренків. Як свідчить «Літопис самовидця», саме цей храм став центром драматичних подій, пов`язаних з «Чорною радою». Після обрання промосковський гетьман І. Брюховецький разом з військом склав тут присягу.

У 17-18 ст. Ніжин був містом де на великому ринку можна було зустріти купців з усього світу. Економічним піднесенням місто завдячувало насамперед грецьким колоністам, які вілеєм гетьмана Богдана Хмельницького поселилися на «підзамчі». Завдяки власній підприємливості та пільгам ця громада швидко розбагатіла. З 1696 р. тут вже діяли братство, школа (у цьому будинку М. Гоголь прочитав свій перший твір)

та грецький магістрат.

Греки прикрасили Ніжин чисельними храмами.
Михайлівська церква (1780), стиль якої близький до класицизму.

Всіхсвятська церква (1805 р. архітектор А. Карташевський)

Троїцька церква (1733). Храм був перебудований наприкінці 19 ст. за поширеним на Україні типом однобанних храмів.

Благовіщенський собор (1702-1716) та монастир. Після завершення будівництва за проектом архітектора Г. Устинова митрополит Стефан Яворський (на кошти якого і зведено храм) проголосив його пам`ятником перемоги над шведами.

Двоярусний храм Іонна Богослова (1752). Витриманий в дусі пізнього українського бароко. Фахівці вбачають у цій пам`ятці, риси характерні для творчості знаменитого українського митця І. Григоровича-Барського.

У 1805 році князь Олександр Андрійович Безбородько, виконуючи волю померлого брата Іллі Андрійовича, почав будувати у Ніжині Гімназію вищих наук, місцем для якої обрали садибу Безбородьків. Головний навчальний корпус будував з 180р р. академік архітектури А. Руска. Випускниками закладу були М. Гоголь, Є. Гребінка, Л. Глібов, О. Лазаревський.

На околиці Ніжина височіє храм Воздвиження Чесного Хреста. Він пов`язаний з ім`ям родича гетьмана України Кирила Розумовського – Петром Розумовським, котрий у 1735 році, діставши звання полковника, був направлений до Ніжина командувати полком. Коли він помер, його вдова Пелагея пожертвувала кошти на будівництво храму, де і поховала свого чоловіка.

Пам`ятник М. Гоголю.

Комплекс будівель поштової контори (18 ст.). Зараз тут розміщений музей “Поштова станція”.

Будівля аптеки (1777). Заснована відставним лікарем ізюмського гусарського полку, ніжинським греком М. Лігдою.

Торгові ряди.

Фотогалерея.