Чорнокозинці

Чорнокозинецький замок  розташований на вершині крутого пагорба на лівому березі річки Збруч. Побудований він був в другій половині XIV століття подільськими князями Корятовичами. Впродовж своєї історії замок часто піддавався нападам. На початку XVI століття замок багато разів атакувався татарами, в 1538 році витримав облогу молдавських військ і кілька разів захоплювався козацькими військами Богдана Хмельницького. В кінці XVII ст. замок піддався руйнуванням в результаті штурма турецьких військ, а після переходу замку в турецькі володіння кілька разів частково руйнувався польськими прикордонними військами. Після того, як ці землі знов відійшли до Польщі, Чорнокозинецький замок став резиденцією подільських єпископів, які відновили замок і в XVIII столітті побудували його північну палацову частину. У 1795 році замок відходить до Російської імперії і використовується для розміщення прикордонних військ. У 1815 році замок викупили Сарнецькі, які проживали в ньому аж до 1917 року. За часів Радянського Союзу замок використовувався як база підрозділв НКВД.

Замок був чотирикутним з двома круглими баштами і в’їзними брамами в південній частині. У північній частині були побудовані дві двоповерхові кам’яні будівлі палацового комплексу. До нашого часу збереглися залишки південно-західної круглої башти діаметром 17 метрів і товщиною стін 3.2-3.6 метра і оборонні стіни завтовшки до 2-х метрів. У північній частині зберігся “скелет” двоповерхового палацу з товщиною стін 1.1-1.3 метра.