Бучач

Перші згадки про Бучач сягають 12 століття. Місто заховалось від вітрів та ворогів у глибокому каньйоні над річкою Стрипа. З 1515 року місто мало магдебурзьке право. Під фундаментами місцевої фортеці знайдено готичні капітелі. З 1379 року її постійно перебудовували та зміцнювали пани Бучацькі, Творовські, Гольські, Потоцькі. У 1672 році замок не змогли здобути турецькі війська. Коли ворожа армія підійшла до мури, обороною за відсутності чоловіка керувала Тереза Потоцька. Вона відкинла вимогу султана здатись і додала, що премога над жінкою не принесе йому великої слави. У 1676 році друга спроба турків під керівництвом Ібрагіма Шишмана виявилась успішною. Але вже у 1687 році за наказом Яна ІІІ Собєського почалася відбудова твердині. В 18 столітті, коли загроза нападу татар та турків зникла, фортеця втратила своє обороне значення, занепала і її почали розбирати на будівельний матеріал. Зараз це лише мальовничі руїни.

Ратуша - найбільша архітектурна пам’ятка Бучача. У 1750 - 51 роках на замовлення канівського старости Миколи Потоцького архітектор Б. Меретин спроектував будівлю з двоярусною вежею. Один з найкращіх майстрів світу Йоган Георг Пінзель довершив архітектурне диво чтотирнадцятьма оригинальними скульптрами. У 1865 році ратуша постраждала під час пожежі.

Поряд з ратушей стоїть рококовий костел Усипіння Пресвятої Богородиці (1761-1763). Це ще одна фундація знаменитого М. Потоцького, про що свідчить напис перед входом. За радянських часів у храмі влаштували котельню. Трубу від неї ще і зараз можно побачити, обійшови костел навколо. Зараз храм відновлений але в його інтер’єрі збереглись лише кілька автентичних фрагментів.

На схилі гори “Федір” розташований монастир отців Василіан та церква Св. Христа. Василіани прибули до міста на запроення Потоцьких у 1712 році, а в 1753 році завдяки старанням М. Потоцького завершили будівництво приміщення монастиря. Церкву спроектував архітектор Г. Гоман. Тут діяла школа-інтернат та семінарія. Монастир та інституціі влада ліквідувала у 1944 році, але в 1991 вони знову відновили свою діяльність.

Церква Св. Миколая (1610 р.) заснована Стефаном та Марією Потоцькими. Вона мала обороне значення, а її іконостас зараховують до найвидатніших творів галицького мистецтва.

За матеріалами путівника “Автомобільна прогулянка Україною”.