Березова Рудка

Ідея створення садибного комплексу династії Закревських, з якої вийшло багато талановитих та відомих людей, належить Григорію Йосиповичу Закревському. Садиба планувалася не тільки як родинне гніздо, але і як місце проведення дворянський зібрань, тому палац, побудований у 1838 році, вражає красою та розміром.

Палац Закревських побудував відомий архітектор Євген Іванович Червинський, учень видатного архітектора К. А. Тона, який спроектував церкву Христа Спасителя в Москві. Донашого часу збереглася біла огорожа з кованою ажурною брамою, алеї та розкішний палац. Парадний двір маєтку утворюється трьома будовами – двоповерховим палацом та двома однотипними флігелями. Круглий партер перед головним фасадом палацу оздоблений клумбами різної форми. В центрі кола пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, відкритий у 2001 році. Безліч квітів, квітучих та вічнозелених кущів, настояне на пахощах повітря – все зачаровує.

До речі, пам’ятник Шевченку поставлений тут неспроста. Одна з господинь садиби, Ганна Закревська, дружина Платона Закревського, настільки приворожила Кобзаря, що в період з 1843 до 1847 року він частенько навідувався в Березову Рудку. Свою пристрасть поет виплеснув в багатьох віршах, присвячених Ганні. Шевченко також написав портрети подружжя.

Парадний фасад палацу оздоблено еркерами на рівні другого поверху, оригінальною відкритою видовою терасою з металевою кованою огорожею та фігурним арочним дахом. Парковий фасад вирішено набагато пишніше, з підкресленою парадністю та живописністю декору. Закрита галерея другого поверху являється оформленням великої танцювальної зали, звідки через двері лоджій, а потім балкон і сходинки гості володарів садиби сходили в парк. Навіть зараз розміри танцювальної зали (230 м²) вражають. Окрім п’яти великих арочних вікон зала освітлювалася світловим ліхтарем заввишки 3 м над рівнем даху. У найвищому місці висота стелі танцювальної зали становить 8 м.

Залишки внутрішнього оздоблення палацу свідчать про його колишню красу та пишність. Просторі приміщення були оздоблені гіпсовим ліпленням з геометричними та рослинними орнаментами та дерев’яним різьбленням. Ковані металеві деталі підтримують один і той самий мотив по всьому палацу. Збереглися також побудовані в кінці XVIII сторіччя службові флігелі палацу та старий панський будинок.

Господарі маєтку подбали і про парк площею 45 га. Тут були вимощені цеглою алеї, клумби та галявини з екзотичними рослинами, альтанки у різних стилях, штучний ставок з острівцями та місточками і навіть розарій – гордість власників. Зараз можна тільки здогадуватися, яка краса панувала в маєтку колись.

Березоворудськая піраміда

Незвичайна і сімейна усипальня сім’ї Закревськіх, побудована в 1899 році за замовленням Ігната Закревського, який після роботи послом Росії в Єгипті приїхав з цієї африканської країни довершеним єгиптоманом. Це класична піраміда, абсолютно правильно орієнтована по сторонах світу і побудована з використанням автентичних будівельних матеріалів, тільки невеликих розмірів (висота її складає всього 9 метрів). Піраміда являла собою зразок релігійної терпимості - в ній були сусідами християнський вівтар, письмена з Священного Писання і єгипетські фрески, а вхід охороняла стародавня статуя богині Ізіди.

Більшовики спаплюжили цей мавзолей, останки похованих батьків Ігната викинули, все, що можна було знищити, знищили. Піраміда все ж таки виявилася на рідкість міцною спорудою, як і палац Закревськіх. Вона пережила більшовизм, службу у якості холодильника після Другої світової війни і навіть спроби знести її бульдозерами в 80-х роках минулого століття. Може й не варто їй було чинити такий опір - ковані ворота майже зовсім роз’їла іржа, від облицювання не залишилося і сліду, а близькість сільського магазина перетворила її на вічне звалище. Але все одно вона залишається однією з трьох існуючих в Європі пірамід.

Садиба знаходиться в Полтавській області. Доїхати до неї можна по трасі Київ-Харків, повернувши наліво приблизно на 135 км.