Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський – найстаріше місто в Україні, і одне з найстародавніших в Європі. Виник він в VI столітті до нашої ери. За цей час місто населяли різні племена і народи, кожний з них називали його по- своєму: Тира, Офіусса, Алба-Юлія, Білгород, Фегер-Вар, Ак-Лібо, Мон-Кастро, Четате-Алба. До наших часів дійшли більше двох десятків назв міста, але всі вони, так або інакше, перекладалися російською мовою як Біле місто, Біла фортеця.
Історичні джерела свідчать, що заснували місто на правом берегу Дністра вихідці із старогрецького поліса Мілета. Називаючи Дністер Тірасом, греки нарекли місто Тірой.

Тира була заснована у вдалому місці на перетині водних та сухопутних торгових шляхів Вона швидко стала багатолюдним багатим містом. Вже в IV столітті до нашої ери отримала статус незалежного міста-держави, видавало свої закони, чеканила монету і навіть вела власне літочислення.

У IX-XII місто входить до складу Київської держави. І в староруських літописах згадується під назвою Белгород-на-усть Дністра, як прикордонний укріплений пункт на півдні Київської Русі. Його зручне стратегічне положення добре розуміли і цінували київські князі. За твердженнями істориків, в 911 році саме в Белгороде-на-усть Дністра починав свій переможний похід на Царьград князь Олег. З тих пір місце злиття Дністровського лиману з Чорним морем стало іменуватися Цареградським гирлом.
В кінці XIII століття татаро-монголи під керівництвом хана Ногая захопили Білгород. Жорстокі ногайці винищили майже все населення, але місто не знищили. Він для них став одним з важливих пунктів між сходом і південною Європою на великому Шовковому  шляху.

У XIV столітті  купці з Генуї, вселяються у місто, і споруджують на найвищому березі Дністровського лиману грандіозний чотири баштовий замок – цитадель Мон-кастро. Проте, в 1362 році місто повертає собі статус вольного із слов’янською назвою Білгород, і  Генуї доводиться покинути ці місця. Потім місто бере під своє заступництво молоду молдавську державу. У цей період Білгород стає головним портом і столицею південних провінцій Молдавії, центром православ’я.
Білгород в XV столітті -  велике місто Європи з населенням 20 тисяч чоловік. В цей же час зводиться величезна кам’яна фортеця, величавий вид якої, відповідав столиці могутньої держави. Масштаби будови дозволяли захистити жителів міста від нападу ворогів.

У 1812 році Аккерман увійшов до складу Російської імперії. Почалося його інтенсивне заселення біглими росіянами, євреями, поляками. До кінця XIX століття тут вже проживало близько 50 тисяч чоловік.
З 1918 по червень 1940 років Бессарабія, у тому числі і Аккерман, входить до складу королівської Румунії. У 1941 році місто знаходилося в руках фашистських окупантів. 23 серпня 1944 року місту було повернено його слов’янську назву – Білгород-Дністровський, і він увійшов до складу України.